Nikow - Розмова з мiстом

Але ж темно як під землею
Моє місто каже що йому самотньо
Йому страшно не бійся рідне
Я здобуду тобі вогонь і зігрію
Пригорнися я ще з тобою
Скільки не було б дзвінків я їх не прийму
Ти ще мудріше з новою добою
Кожна вулиця поглинута у пітьму

Все так інтимно
Млію від того що ти вмієш слухати
Живиш мене наскладаю думки
Потім чарую звуками
Будівлі сперечаються хто з них вище
Я десь це чув уже я десь це чув уже

Тиша зморилась берегти ідеї
Ії бентежить жага розмовляти
Спостерігаю за зірковим небом
Темрява спонсор моєї забави

Фільтр емоцій конкретно забитий
Екстрений детокс все працює
Я мало не злетів я в нормі
Крижана обкладинка збадьорить