Kolaba, Іво Бобул - Розмова З Тобою

Мені вже певно так судилось
Стрічатись й розлучатись знов
Згорнувши руки ніби крила
До тебе знову я прийшов
В розлуках наших та прощаннях
Я признаюсь моя вина
Та мовлю вперше і востаннє
Для мого серця ти одна

Я приходжу я іду до тебе знову
На душевну як на сповіді розмову
Я приходжу щоб тобі ще раз сказати
Що у цілім світі ти найбільше свято

Тобі доземно я вклонюся
За те що довго ждеш мене
І власній долі посміхнуся
Щоб забувалося сумне
Біжить моя любов по сліду
І я благаю підожди
Колись до тебе я приїду
Щоб залишитись назавжди
Назавжди