Нестор - Фемілі

Я знайду тисячі причин
Щоб покинути всесвіт
Але поки ти тут
Залишаюсь безсмертним

Палю в твої очі як вперше
Чому в тобі так багато сенсу
Ніби ця дивна есенція
Дістала до серця

Оживила мерця помри або кохай до кінця
Мене розуміє лиш моя сім'я фемілі
Я так часто гублюся у темряві
Де вони всі тi що не вірили
Ті, що казали твоє місце за сценою

Не вивезли тиску, давилися піною
Просили заповнити тишу
Я йшов дорогою темною
Та я все одно серед них найсвітліший