SIONCHUK - Тінь

Вуста твої і мед і вино
Упало на паркет полотно
А на тім полотні намалювала осінь наші дні
Ті які відійшли вже давно

Тінь на стіні душа в вогні
Жива чи ні ніхто не знає
Ти змарнував усе що мав
Я в далині мене немає

Пішла любов мабуть вийшов хміль.
Дощі печаль несуть звідусіль
І посеред дощу я в небі ластівкою лечу
Через ніч через страх через біль

Дощовий осінній сірий ранок
Я лечу до тебе наостанок
Світанковим птахом всіх світів і зірок.
Переляканні і забобонні
Ми станцюємо на підвіконні
Обережно й гарно наш прощальний танок