Злата Огневич - Троянда

Першу троянду подарувала
Щоб зрозуміти як віддавати
Майже одразу вона зівʼяла
Ранннє кохання так складно втримати
Другу троянду я загубила
У мріях рожевих, де саме й коли
Необережно вона упала
Лиш слід на землі
Сонце кохання
В промінні надій
Останню троянду
Залишу тобі
Сонце кохання
В промінні надій
Останню троянду
Залишу тобі
Твоя, твоя, твоя, троянда
Твоя, твоя! Лиш твоя
Твоя, твоя, твоя, троянда
Твоя, твоя! Лиш твоя

Вона знову одна, у зеленім саду
Віддала твоянду ту, вже не знайду
Як так могла взагалі полюбити
І стати у ряд сотен зірваних квітів
В той вечір був зі мною
А ніч вже пройшла
Кохання квітка розцвіла
На троянді з‘явилися з часом шипи
Щоб боляче, щоб боляче ніхто не зробив
Більше ніхто
Сонце кохання
В промінні надій
Останню троянду
Залишу тобі
Сонце кохання
В промінні надій
Останню троянду
Залишу тобі