Travinskiy. Romaro - Знову

Згадую я наші ночі
Де такі знайду
Тільки якщо ти захочеш
Знову я прийду
Паперовий човен наш блукає світом
Описані слова у ньому вже промокли
Твоя відсутність змушує на співи
Крилами здіймаю вверх коли ти поряд
Невже бурхливою рікою з гір не змило
Слід самотності безсилля довго я його носив і
Сонця схід здавався сивим зараз схильний
Обіймати сильно допоки віє в спину
В твоїх руках
Намисто
Ти лиш
Не відпускай
Згадую про кожен дотик
Кожен подих твій
Вітер розплітав волосся
Дні збивали з ніг
(Дні збивали з ніг)
Згадую я наші ночі
Де такі знайду
Тільки якщо ти захочеш
Знову я прийду
(Знову я прийду)
А я йду до тебе
Чекай
І звичка лиш тобою
Вдихати
На спільний захід сонця
Встигаєм
Від всіх тебе сховаю
(І знаєш)
Ми підіймемо всі наші вітрила
Чуєш мила мої крила
Моя міць і моя сила це ти
Спиною назбираю стріли
Хочу щоб разом ми постаріли
Все що треба ти за руку
Тримай мене
Так міцно
Тебе збережу завжди
Ти знай
Згадую про кожен дотик
Кожен подих твій
Вітер розплітав волосся
Дні збивали з ніг
(Дні збивали з ніг)
Згадую я наші ночі
Де такі знайду
Тільки якщо ти захочеш
Знову я прийду
Згадую про кожен дотик
Кожен подих твій
Вітер розплітав волосся
Дні збивали з ніг
Згадую я наші ночі
Де такі знайду
Тільки якщо ти захочеш
Знову я прийду
Тільки якщо ти захочеш
Знову я прийду
Тільки якщо ти захочеш