Pernatiz, Alyona Alyona - Поклик

З самого початку знали
Чим це закінчиться
Бо на нашому боці були
І демони, і янголи

Полум'я розпалене
Яке перетворило вас на попіл
Зробило з нас
Загартовану сталь

У нас не було варіантів
Окрім як і коли
Ви пробудили цю лють
Ви пробудили в нас

Поклик племені

Тут той
Хто зброю підіймає першим
Першим її ж і кладе
Ми з тих
Хто вертається й вертає
Кого ви не змогли
Навіть щиро ненавидіти

І дотепер такі рідні
Всі ви незнайомці
Стали бронею
Сталевими стали
Перетворилися
На хижаків вранці
Коли пробудив нас

Поклик племені

Туго затягнули мотузки
І ми разом не аби з ким
Щоб рвати зло тут на шматки

Наточили свої гострі вістря
І за своє обійстя
За землю свою ворога в грядки

Ґрунт, переораний залізом
Де стрибнеш – там і злізеш
Де зайдеш – там залишишся на вік

І прадідівські щирі настанови
В нашій ДНК будові
Тисячами голосів у голові

Це поклик, це клич, це від корені
Незламні перед страхом
І ніким іще не скорені
Ми премо тільки вгору
І ми для свободи створені
Та кожен має в спомині

Поклик племені