Drevo - Ластівка

Мене тримали, мене дістали
Мене ростили навіть любили
Усе давали що вимагала
Та усе чомусь було мало

Думала скоро , будуть питати
Дозволять в гори , де моя хата
Невдовзі стало повністю ясно
Усе вирішую не я, а їхня ласка

Ластівко моя
Не питатиму що хоче твоя душа
Забажатиму будеш ти одна
І робитимеш що скажу тобі я

Куди захочеш, піду з тобою
Найголовніше - для мене воля
Я хочу завжди бути собою
І вирішати, що видасть доля

Життя коротке, чи безкінечне?
і творить тіло чи твоя душенька?
Момент єдиний, чи може сотні?
Й що проживає вічно, а що горить до тла?